<div class="wideWrapper mainHoverBackground"> <div class="viewportWrapper"> <div class="thinTitleWrap"> <span class="thinTitle"> <span style="color: #D64541"> Радикальна партія </span> </span> <span class="thinBigTitle"> <!-- <img src="logo.png" /> --> Олега Ляшка </span> </div> </div> </div> <div class="mainDecoration"> <div class="side-l"></div> <div class="arrow"> <img alt="Hero-triangle" src="ui/images/triangle.png"> </div> <div class="side-r"></div> </div> <div class="wideWrapper"> <div class="viewportWrapper"> <div class="quoteBlock"> <div class="quoteData"> </div> </div> </div> </div> <div class="wideWrapper sectionSocial"> <div class="viewportWrapper"> <div class="socialWrapper"> <a target="_blank" href="https://www.facebook.com/O.Liashko"><img src="ui/images/fb.png" /></a> <a target="_blank" href="https://twitter.com/ovliashko"><img src="ui/images/tw.png" /></a> <a target="_blank" href="https://www.youtube.com/user/lyashkocomua"><img src="ui/images/youtube.png" /></a> <!--<a target="_blank" href="https://vk.com/o.liashko"><img src="ui/images/vk.png" /></a>--> </div> </div> </div> <script> $(document).ready(function() { $('html, body').animate({ scrollTop: $(".socialWrapper").offset().top }, 400); }); </script> <div class="wideWrapper" style="margin-top: 15px;"> <div class="viewportWrapper"> <div style="clear: both; height: 70px;"> <div class="ribbon"> <div class="ribbon-stitches-top"></div> <strong class="ribbon-content"><h1>Місто, яке пахне свободою</h1></strong> <div class="ribbon-stitches-bottom"></div> </div> </div> <div class="newContentTime"> <img style="width: 50px; height: 50px; border-color: transparent; border-radius: 9999px;" src="image_upload/1429523284image.jpg"> <div style="display: inline-block; vertical-align: top; margin-top: 6px; margin-left: 3px;"> <a href="person/10">Андрій Лозовий<br></a> 31 May 2020, 17:11 </div> </div> <div style="float: right"> <span class='st_facebook' displayText='Facebook'></span> <span class='st_twitter' displayText='Tweet'></span> <!--<span class='st_vkontakte' displayText='Вконтакте'></span> <span class='st_odnoklassniki' displayText='Одноклассники'></span>--> <span class='st_googleplus' displayText='Google +'></span> </div> <div class="newContentText"> <p>Я дуже люблю це місто. Наче живу людину. Вперше приїхав сюди ще школяриком, десь у 1998 році. Мама (вона - лікар) збиралась на курси і сказала, що може взяти мене з собою. Я обманув (досі соромно), точніше просто не сказав Мамі, що у мене в цей день іспит у музичній школі. Іспит я відповідно прогуляв, з музичної школи мене вигнали, потім - поступив у художню, тому контрабасистом я так і не став.</p> <p>У Києві (ще тоді не так зіпсованому новобудовами) була весна, цвіли каштани, я був у театрі Франка і - що тоді запам'яталося особливо - в МакДональдзі, який видавався шикарним рестораном, і всі провінційні діти мріяли тут побувати.</p> <p>Потім я ще 2 чи 3 рази був в Києві, а 14 років тому переїхав сюди. Мабуть, вже назавжди. Обожнюю його. Це місто, над яким літають ангели. Місто тисячі нічних вогнів. Місто, яке пахне свободою. Місто, де і поразки, і перемоги переживаєш якось зовсім інакше. Місто, вулицями якого можна ходити нескінченно. Особливо - вночі. Велич історії і хайтек. Цвіт магнолій і мрія про метро на Троєщину. Бомжі і олігархи, яких можна зустріти просто на вулиці. Тисячі маршруток "Богдан" і сотні Bentley. Божевільний трафік на дорогах і безлюдні стежки між дерев просто серед міста. Сталінський ампір адмінбудівель і химерна витонченість маестро Городецького. Похмурі однотонні квартали епохи "унилий соціалізм" і різнокольорові голландські будиночки відбудованої Воздвиженки.</p> <p>Одні вулички нагадують село чи хоча б райцентр, інші - Нью-Йорк або Париж. Вечір в центрі - така кількість фантастичних вуличних музикантів, що сумувати просто неможливо. Музика цього міста - божевільний ритм життя, романтичний вальс на Подолі і пристрасне танго політичних і бізнесових переговорів.</p> <p>Коли тільки-но переїхав сюди - міг на маршрутці поїхати не в ту сторону. Водії київських маршруток - це взагалі особлива порода людей. Вони вміють одночасно водити машину під час дуже напруженого трафіку, брати з пасажирів гроші і слідкувати, чи всі заплатили, розмовляти по телефону, курити, лузгати насіння, переключати з радіо шансон на радіо kiss fm і вести політичну дискусію з пасажирами-пенсіонерами. Куди там Юлію Цезарю до водія київської маршрутки!..</p> <p>А ще, наче окремий народ - бабусі, котрі продають квіти в центрі міста. Асортимент зазвичай - букетики з кладовища. Але навіть, якщо нічого не купиш, все одно, жіночки переконають тебе дати їм гроші. Рекет найвищої майстерності.</p> <p>Моє улюблене місце в Києві - це... увесь Київ. Ну, майже увесь. З першого знайомства люблю Андріївський узвіз. Понад усе - пізно ввечері, вночі і рано-вранці, коли він не перевантажений людьми. Люблю Софіївську площу, Михайлівську, Воздвиженку, Маріїнський парк, Шовковичну, Сагайдачного, Оболонську набережну, Байкове кладовище, Площу Льва Толстого, Рейтарську, Стрітенську, Прорізну, Десятинну, та все і не перелічити, що люблю в Києві. А кручі Дніпра - Господи, відвести від них очей просто не можливо, особливо - коли дивишся з води на човні, і сам Дніпро - наче артерія, без якої Київ не житиме...</p> <p>Люблю страхітний Майдан, спотворений теплицями торгових центрів, і повсякчас забитий людьми Хрещатик. Раніше не любив. Полюбив за ТЕ, що тут відбулось...</p> <p>Коли іду чи їду по Інститутській - раз у раз тремтить серце. Це теж, мабуть, вже назавжди...</p> <p>Храми Києва - це взагалі щось неймовірне. Правду ж кажуть, Новий Єрусалим. Видубичі, Володимирський собор, Михайлівський Золотоверхий. Хоча вірний Православної церкви України, але люблю і Лавру, і Іллінську церкву, і Кирилівську, і кірху на Лютеранській, і Олександрівський костел з шедевральним Миколаївським, і караїмську кенасу на Ярославовому валу, і синагогу Бродського, і щиро зрадів новині про Соборну мечеть... До речі, згадані Олександрівський та Миколаївський - теж проектував Владислав Городецький.</p> <p>Люблю величне українське бароко дзвіниці Софії Київської, збудованої гетьманом Мазепою, і мрію колись відбудувати інший шедевр, зроблений його коштом і знищений комуняками - Микільський військовий собор. Люблю надзвичайно Андріївську церкву, яку проектував Бартоломео Растреллі.</p> <p>Завжди мокрі очі, коли приходжу на Аскольдову могилу, де поховані Герої Крут, Небесної Сотні і війни на Донбасі.</p> <p>У Києві я бачив ще живого Богдана Ступку на сцені. У Києві мене вперше затримували так звані правоохоронні органи. У Києві я вперше відчув по-справжньому, що ми сильна і нескорена нація, яка не дасть загнати себе в рабство. У Києві я познайомився з більшістю цікавих людей у моєму житті. З деякими - випадково: зі Славою Вакарчуком - в кав'ярні, з моїм головним учителем <a href="https://www.facebook.com/O.Liashko?__tn__=%2CdK-R-R&eid=ARDPd4rBsugs_6EbaU3jD9wh3jsxwqkd9PWyTxBuZc8_Ll53xRyUzfaQsyqSkpkekOpKZACS6uMSvgDp&fref=mentions">Олег Ляшко</a> - просто неба на вулиці, в Пассажі на Хрещатику.</p> <p>Я люблю рідне Рівне, дивовижне Закарпаття, драйвовий Дніпропетровськ, магічний Львів. Люблю Прагу, Стамбул, Відень, Єрусалим і, звичайно, Париж. Але Київ, все-таки, люблю найбільше. Вибачте, інші. І завжди, коли далеко, хочу сюди повернутись...</p> <p>Побачити світанок над Дніпром - заради цього варто не доспати. Правда. Спробуйте...</p> <p><a href="https://www.facebook.com/hashtag/lovekiev?source=feed_text&epa=HASHTAG">#lovekiev</a></p> <p><strong>Андрій Лозовий, </strong></p> <p><strong>Заступник лідера Радикальної партії</strong></p> </div> </div> </div> </div> <script> $(document).ready(function() { $('.lastPhotosSection img').click(function() { document.location = 'gallery'; }); }); </script> <div class="wideWrapper sectionSocial" style="margin-top: 25px;"> <div class="viewportWrapper"> <div class="lastPhotosSection"> <img src="image_upload/100149663155a02001018a07.58462624_image.jpg" /> <img src="image_upload/1002708797557d883f7213b8.16726778_image.jpg" /> <img src="image_upload/100979503654fd9b45e7ea47.30558614_image.jpg" /> <img src="image_upload/1012158496553610aea5b995.01569481_image.jpg" /> <img src="image_upload/1012182984558964f0904b94.24800355_image.jpg" /> <img src="image_upload/101563075755880a4bd2da46.07335739_image.jpg" /> <img src="image_upload/101566222655968e03026e42.31279502_image.jpg" /> <img src="image_upload/1015733747551e297a72c333.08617678_image1.JPG" /> <img src="image_upload/1017669135486fb9c0d1c47.14581150_image.jpg" /> <img src="image_upload/101805588854ea05ae1d18c5.37340821_image.jpg" /> <!-- <img src="ui/images/upload/5.jpg" /> <img src="ui/images/upload/6.jpg" /> <img src="ui/images/upload/7.jpg" /> <img src="ui/images/upload/8.jpg" /> <img src="ui/images/upload/9.jpg" /> <img src="ui/images/upload/10.jpg" /> --> </div> </div> </div> <div class="wideWrapper"> <div class="viewportWrapper"> <div class="copyright">© 2015 Радикальна партія Олега Ляшка</div> <!-- <div class="contactItem" style="padding-left: 135px;"> <h4>Контакти для листування</h4> <div><i class="fa fa-map-marker"></i> 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5</div> <div><i class="fa fa-envelope-o"></i> Liashko.Oleh@rada.gov.ua</div> <div><i class="fa fa-phone"></i> +380(44)255-27-48</div> </div> <div class="contactItem" style="width: 400px !important"> <h4>Прес-служба Радикальної партії Олега Ляшка</h4> <div><i class="fa fa-envelope-o"></i> liashko.press@gmail.com, info@liashko.ua</div> <div><i class="fa fa-phone"></i> +380(097)522-27-58 - Ольга</div> </div>Прес-служба --> </div> </div>
Радикальна партія Олега Ляшка
Hero-triangle

Місто, яке пахне свободою

Андрій Лозовий
31 May 2020, 17:11

Я дуже люблю це місто. Наче живу людину. Вперше приїхав сюди ще школяриком, десь у 1998 році. Мама (вона - лікар) збиралась на курси і сказала, що може взяти мене з собою. Я обманув (досі соромно), точніше просто не сказав Мамі, що у мене в цей день іспит у музичній школі. Іспит я відповідно прогуляв, з музичної школи мене вигнали, потім - поступив у художню, тому контрабасистом я так і не став.

У Києві (ще тоді не так зіпсованому новобудовами) була весна, цвіли каштани, я був у театрі Франка і - що тоді запам'яталося особливо - в МакДональдзі, який видавався шикарним рестораном, і всі провінційні діти мріяли тут побувати.

Потім я ще 2 чи 3 рази був в Києві, а 14 років тому переїхав сюди. Мабуть, вже назавжди. Обожнюю його. Це місто, над яким літають ангели. Місто тисячі нічних вогнів. Місто, яке пахне свободою. Місто, де і поразки, і перемоги переживаєш якось зовсім інакше. Місто, вулицями якого можна ходити нескінченно. Особливо - вночі. Велич історії і хайтек. Цвіт магнолій і мрія про метро на Троєщину. Бомжі і олігархи, яких можна зустріти просто на вулиці. Тисячі маршруток "Богдан" і сотні Bentley. Божевільний трафік на дорогах і безлюдні стежки між дерев просто серед міста. Сталінський ампір адмінбудівель і химерна витонченість маестро Городецького. Похмурі однотонні квартали епохи "унилий соціалізм" і різнокольорові голландські будиночки відбудованої Воздвиженки.

Одні вулички нагадують село чи хоча б райцентр, інші - Нью-Йорк або Париж. Вечір в центрі - така кількість фантастичних вуличних музикантів, що сумувати просто неможливо. Музика цього міста - божевільний ритм життя, романтичний вальс на Подолі і пристрасне танго політичних і бізнесових переговорів.

Коли тільки-но переїхав сюди - міг на маршрутці поїхати не в ту сторону. Водії київських маршруток - це взагалі особлива порода людей. Вони вміють одночасно водити машину під час дуже напруженого трафіку, брати з пасажирів гроші і слідкувати, чи всі заплатили, розмовляти по телефону, курити, лузгати насіння, переключати з радіо шансон на радіо kiss fm і вести політичну дискусію з пасажирами-пенсіонерами. Куди там Юлію Цезарю до водія київської маршрутки!..

А ще, наче окремий народ - бабусі, котрі продають квіти в центрі міста. Асортимент зазвичай - букетики з кладовища. Але навіть, якщо нічого не купиш, все одно, жіночки переконають тебе дати їм гроші. Рекет найвищої майстерності.

Моє улюблене місце в Києві - це... увесь Київ. Ну, майже увесь. З першого знайомства люблю Андріївський узвіз. Понад усе - пізно ввечері, вночі і рано-вранці, коли він не перевантажений людьми. Люблю Софіївську площу, Михайлівську, Воздвиженку, Маріїнський парк, Шовковичну, Сагайдачного, Оболонську набережну, Байкове кладовище, Площу Льва Толстого, Рейтарську, Стрітенську, Прорізну, Десятинну, та все і не перелічити, що люблю в Києві. А кручі Дніпра - Господи, відвести від них очей просто не можливо, особливо - коли дивишся з води на човні, і сам Дніпро - наче артерія, без якої Київ не житиме...

Люблю страхітний Майдан, спотворений теплицями торгових центрів, і повсякчас забитий людьми Хрещатик. Раніше не любив. Полюбив за ТЕ, що тут відбулось...

Коли іду чи їду по Інститутській - раз у раз тремтить серце. Це теж, мабуть, вже назавжди...

Храми Києва - це взагалі щось неймовірне. Правду ж кажуть, Новий Єрусалим. Видубичі, Володимирський собор, Михайлівський Золотоверхий. Хоча вірний Православної церкви України, але люблю і Лавру, і Іллінську церкву, і Кирилівську, і кірху на Лютеранській, і Олександрівський костел з шедевральним Миколаївським, і караїмську кенасу на Ярославовому валу, і синагогу Бродського, і щиро зрадів новині про Соборну мечеть... До речі, згадані Олександрівський та Миколаївський - теж проектував Владислав Городецький.

Люблю величне українське бароко дзвіниці Софії Київської, збудованої гетьманом Мазепою, і мрію колись відбудувати інший шедевр, зроблений його коштом і знищений комуняками - Микільський військовий собор. Люблю надзвичайно Андріївську церкву, яку проектував Бартоломео Растреллі.

Завжди мокрі очі, коли приходжу на Аскольдову могилу, де поховані Герої Крут, Небесної Сотні і війни на Донбасі.

У Києві я бачив ще живого Богдана Ступку на сцені. У Києві мене вперше затримували так звані правоохоронні органи. У Києві я вперше відчув по-справжньому, що ми сильна і нескорена нація, яка не дасть загнати себе в рабство. У Києві я познайомився з більшістю цікавих людей у моєму житті. З деякими - випадково: зі Славою Вакарчуком - в кав'ярні, з моїм головним учителем Олег Ляшко - просто неба на вулиці, в Пассажі на Хрещатику.

Я люблю рідне Рівне, дивовижне Закарпаття, драйвовий Дніпропетровськ, магічний Львів. Люблю Прагу, Стамбул, Відень, Єрусалим і, звичайно, Париж. Але Київ, все-таки, люблю найбільше. Вибачте, інші. І завжди, коли далеко, хочу сюди повернутись...

Побачити світанок над Дніпром - заради цього варто не доспати. Правда. Спробуйте...

#lovekiev

Андрій Лозовий, 

Заступник лідера Радикальної партії