За минулий рік як ніколи мало часу і уваги приділяв своїй сім'ї. Так сталось. Думаю, немає сенсу пояснювати чому - Революція, події на Сході, зустрічі, вибори, знову - Схід, знову - зустрічі, знову - вибори, консультації, коаліція, Верховна Рада... І я розумію, що обираєш такий шлях - то собі вже не належиш. Але так гірко, що через це страждають найрідніші. Як інколи не вистачає їхнього тепла хоч на хвилинку, не можеш не думати про них: особливо на базі під Маріуполем, під "ГРАДами" біля Лисичанська, в майже щоденних переїздах-перельотах, коли нас розділяють сотні кілометрів... Тому Новий Рік дав сам собі слово зустріти в колі родинному. Минулий раз - ми разом відзначили його на Майдані, навіть не думаючи, що так швидко там проллються ріки крові... Цього разу були вдома. Згадували важкий і болісний, але історично важливий для нації рік. Вірили і сподівались, що Рік Прийдешній буде мирним і щасливим. Дружина і донька - їй всього 12, а вже господарочка - накрили чудовий стіл, прийшла Мама, сестри дружини. І так добре стало на душі... Нам є за кого боротись, браття і сестри, бережіть своїх рідних!
ВАШ Олег Ляшко