Хто не пам’ятає своє минуле — не має права на майбутнє.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Героїв Крут — відчайдушних бійців, які 96 років тому молодими віддали своє життя за свою країну і свій народ, за його свободу і гідне життя. Патріотизм і хоробрість юнаків, які йшли у нерівний бій з безбожними більшовиками, не боячись навіть смерті — приклад для нас і прийдешніх поколінь.
І бої на Грушевського, і справжнє пекло під час спроби розгону Майдану, і ще масштабніше - російсько-українська війна - довели, що є ті, хто цей приклад наслідує. На передовій я бачив здебільшого зовсім молодих козаків, які з палаючими очима, без жодної краплі страху, разом зі мною боролися, не боячись ні газу, ні світло-шумових гранат, ні гумових куль, ні навіть тоді, коли пси режиму почали стріляти з рушниць…
А в цей час Герої Крут дивились на нас з неба… Прийнято вважати, що це були 300 студентів. Заради справедливості, це не зовсім так. Разом із спудеями пішли на смерть бійці вільного козацтва. Усього патріотів було близько 400. Але — зверніть увагу — армія більшовика Муравйова, з якою вони бились, складала понад 4000 осіб, тобто в 10 (!) разів більше. Десятеро проти одного! Як це нагадує, коли сьогодні десятки «беркутівців», вихопивши з натовпу протестувальників одного полоненого, б’ють його, так би мовити, хором…
Феномен Крут — і приклад для нас назавжди — українці здобули переконливу перемогу в цьому бою. Один патріот здолав десяток ворогів. Вражає, правда? І так само революційна молодь минулоріч знесла, здавалося б, всесильный режим Януковича.
Це треба час від часу повторювати собі кожному з тих, хто сьогодні розчарувався і вважає, що Путіна і його військо ми не переможемо, бо сили нерівні…
27 Героїв Крут потрапили у більшовицький полон й були страчені. Мільйони людей за ними плакали. Так, як ми сьогодні плачемо за Героями Грушевського, які згинули під мусорськими кулями, коли на Україну знов наступила чорна хмара більшовиків, які не змогли купити нас за газпромівські гроші, тож намагаються взяти силою.
Перемога у бою під Крутами дала дивовижний результат. Боєздатність російсько-більшовицької армії була втрачена на 4 дні. Цього виявилося досить, щоб врятувати Незалежність тогочасної України шляхом підписання Брест-Литовського мирного договору. Рік тому історія повторилась. Завдяки подвигу Героїв Небесної Сотні Україна підписала Угоду про Асоціацію з ЄС, відбивши атаку Муравйова-Януковича.
До речі, після перемоги у Бою під Крутами наші бійці організували дуже правильний відступ, підриваючи за собою мости та залізничні колії, щоб завадити більшовикам. Це пишу для тих, хто дорікав бійцям Майдану розбитою бруківкою, битим склом та іншим «вандалізмом», потрібним для оборони революційних барикад.
Щороку я приїзджаю на заходи вшанування до Крут на Чернігівщину. Гра долі: це 208 округ, який обрав мене до парламенту. Минулоріч не поїхав, бо справу, розпочату на Майдані і продовжену на Грушевського, треба було завершити у Верховній Раді. А цього року знову приїхав вклонитися подвигу наших Героїв разом із депутатами від Радикальної партії Олегом Купрієнком, Сергієм Скуратовським і Артемом Вітком. Артем, молодий командир Героїчного батальйону "Луганськ-1", бійці якого до болю нагадую тих, хто боровся за Україну під Крутами. Серед них теж є ті, хто вже, на жаль, віддав своє життя...
Давайте разом попросимо Господа за упокій душ полеглих героїв, за звільнення і здоров’я політв’язнів нинішніх і за нашу неньку Україну, на Незалежність якої знову зазіхають ті, хто не може змиритися з тим, що ми не раби, а вільні люди.
Ваш ОЛЕГ ЛЯШКО