Перші позитивні результати введення 10-річної заборони на експорт необробленої деревини, що вступила в дію 01.11.2015р. для всіх порід деревини, крім сосни (для сосни - з 1 січня 2017 року) свідчать про необхідність збереження мораторію, та неприпустимість пропозицій уряду щодо його скасування. Про це в рамках проведеного під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва парламентського круглого столу заявили народні депутати України, представники об’єднань виробників, роботодавців, підприємців профільних галузей та провідні експерти.
Відкриваючи засідання, голова Комітету, народний депутат від РПЛ Віктор Галасюк нагадав - запроваджений з метою подолання екологічної катастрофи та дефіциту сировини на внутрішньому ринку тимчасовий мораторій у повній мірі узгоджується з положеннями ГАТТ СОТ, зокрема, статей XI:2 (а) та XX(g), а також ст.17 закону про зовнішньоекономічну діяльність. Більш того, В.Галасюк заздалегідь звертався до КМУ щодо необхідності проведення процедури нотифікації, тобто інформування міжнародних партнерів, та надав уряду розширену аргументовану позицію щодо відстоювання інтересів України в частині імплементації положень Закону.
"Сьогодні, коли проти України відбувається військова агресія, в нас є не тільки легітимні правові, дипломатичні та економічні, але й всі моральні підстави впроваджувати такі тимчасові заходи, які дозволяють нам врятувати наші ліси, зайнятість та залишки промисловості”, - пояснив Галасюк. На його переконання, ключовим сьогодні є збереження мораторію, лібералізація внутрішнього ринку деревини через прийняття відповідного закону, перекриття контрабанди на митниці, комплексне реформування лісового господарства та стимулювання розвитку вітчизняної деревообробки та меблевої промисловості.
Натомість, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська, заявила, що хоча в цілому МЕРТ підтримує прагнення до припинення знищення лісів та підвищення частки переробки у галузі, але з діючим механізмом досягнення цих цілей не погоджується, обґрунтовуючи таку позицію наявністю заяв торговельних партнерів про те, що мораторій не відповідає угоді СОТ та зобов’язанням в рамках угоди про Асоціацію з ЄС (ст. 35). Серед прогнозованих загроз представник уряду назвала ризик припинення міжнародного кредитування та застосування антисубсидиційних мит ЄС.
Втім, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко нагадав про положення України у статусі сировинного придатку у разі скасування мораторію. За його словами, Україна, експорт якої переважно представлений сировиною – перебуває у повній залежності від кон’юктури цін на світовому ринку. Прагнення ж збільшення доданої вартості за рахунок переробки мало б, на його переконання, об’єднати всіх громадян країни, адже виробництво готової продукції забезпечило б і високий рівень зайнятості, і наповнення бюджету, і достойний рівень життя.
Голова підкомітету з питань промислової та інвестиційної політики Олександр Дубінін навів приклад з європейського досвіду – Польща, турбуючись про свою промисловість, створює всі умови для того, щоб внутрішнє виробництво високої доданої вартості було на найвищому урівні. В українському ж уряді про це зовсім забули. Аби забезпечити випуск конкурентноздатної продукції вітчизняними виробниками, слід посприяти тому, щоб ввезення новітнього обладнання в Україну відбувалося за нульовою ставкою ПДВ та ввізного мита, як це передбачено законопроектами 2617 та 2618. Втім, такі заходи доцільно вживати й щодо інших видів промисловості, - запевнив парламентарій.
“Світ повертається назад до задач, які реалізуються політикою економічного націоналізму та протекціонізму. Той малесенький крок, який ми зробили, прийнявши мораторій – повністю вписується в нові тренди та тендеції. Це те, куди рухались і будуть рухатися США, незалежно від того, хто стане президентом. Те саме відбувається і в Європі – звідси вибух так званого “правого популізму” і т.д. Ніякої ліберальної глобалізації у найближчі десятиліття більше не буде. Їй прийшов кінець”, - наголосив заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Віктор Вовк. Голова ж Комітету Ганна Гопко поінформувала, що у Комітеті посилено працюватимуть над економізацією зовнішньої політики України, в рамках чого особлива увага буде приділена питанню посилення вітчизняного експорту продукції із високою доданою вартістю.
На підтримку мораторію виступили й вітчизняні виробники. Як пояснив Голова Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України Ігор Соболевський, відміна заборони експорту необробленої деревини для них є абсолютно неприйнятною. Більш того, 15% підприємств, що займалися первинною деревообробкою за півроку дії мораторію перейшли у глибинну переробку, інвестувавши у це власні кошти. “Ми готові виготовляти шахи та іншу продукцію і маємо для цього все. Але щоб це відбулося - мають бути створені відповідні умови та надані гарантії", - заявив він. “Ми за те, щоб зберегти наші ліси, розвинути деревообробку і залишити нам і природу, і перспективу промислового розвитку нашим дітям та онукам”, - зазначив Голова Асоаціації, додавши: "Ті, хто виношують ідею відміни мораторію! Ніхто Вам не дасть цього зробити! Сьогодні рівень суспільної температури настільки високий, що як тільки хто почує про вагони - стане і переробка, і експорт".
Дійсно, не зважаючи на поки що досить короткий строк дії мораторію (7 місяців), його суттєва вигода для української деревообробної, меблевої та паперової галузей і економіки в цілому – очевидна.
В той час, як обсяг реалізації промислової продукції за I півріччя 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року у дол. США скоротився на -6%, деревообробна промисловість продемонструвала приріст +15%, а меблева +12%. Крім того, на фоні падіння загального товарного експорту, почав стрімко зростати й експорт оброблених лісоматеріалів. Тоді як сукупний товарний експорт за I півріччя 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року у дол. США скоротився на -11%, експорт оброблених лісоматеріалів виріс на +12%, що поповнило торговельний баланс на 22 млн дол. США лише за півроку дії мораторію. Разом з тим, зростання обсягів реалізації та експорту деревообробної промисловості у I півріччі 2016 року відбулось переважно за рахунок наявного обладнання, оскільки введення в експлуатацію нового обладнання відбувається з певним часовим лагом.
Серед наслідків мораторію - зростання податкових надходжень до бюджету. Суми податків, сплачених до бюджету підприємствами деревообробної, паперової та меблевої галузей за I півріччя 2016 року (мораторій діяв) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторій не діяв) у дол. США зросли на +18%. Збільшення у 3,5 рази обсягів імпорту верстатів для обробки дерева свідчить про довіру інвесторів та є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
Разом з тим, через бездіяльність уряду зросла контрабанда деревини. В той час як експорт лісу-кругляка скоротився на 400 тис. тон, на 200 тис. тон дивним чином зріс експорт дров. Це демонструє можливий масштаб контрабанди лісу-кругляка, що в обов’язковому порядку має врегулювати КМУ. У цьому бачення парламентарів та виробників також єдине.
Прес-служба РПЛ
