Краще мати частину від чогось чи все від нічого? Подвійне відчуття.
За моєю пропозицією Комітет підтримав сьогодні позицію Президента щодо антикризового "металургійного закону" №3868, нещодавна прийнятого парламентом. Де факто це вимушений крок. Адже Президент запропонував замість 3 років лише однорічне підвищення вивізного мита на металобрухт та повну відміну квотування експорту замість тимчасової. Металурги і Комітет вимушені були погодитись, адже голосів на подолання вето ми б не набрали.
Міністерство економіки називає пропозиції Президента компромісними. Але як на мене, то це не компроміс. Це слабкість економічної політики та економічної дипломатії! Який може бути компроміс між сировинним експортом українського металобрухту на 300 млн дол США на рік і 8-мільярдним (!) експортом металургійної продукції. Між 25% української промисловості та експорту з одного боку і примарним та необгрунтованим занепокоєнням ЄС, куди Україна вивозить металобрухту аж на 4 млн дол. США на рік! Величезний привід для занепокоєння ЄС, правда?
Хіба не можна було обгрунтувати українську позицію Європі? Звісно можна було! І саме так треба було б зробити! Але Банкова пішла на поводу у експортерів металобрухту, прикриваючись ефемерним "занепокоєнням ЄС". Чесно кажучи, мені дуже прикро. Але живемо в реальному світі, тому обираємо серед реальних альтернатив.
Звісно це жодним чином не вплине на мою та Олег Ляшко впевненість у правильності та реалістичності шляху розвитку української промисловості як основи сильної економіки. Ми обов'язково втілимо в життя нашу економічну модель. Я в цьому переконаний!
Віктор Галасюк,
Народний депутат України від Радикальної партії Олега Ляшка