Скоро День незалежності України. Але хіба це справжня незалежність коли:
1) Росія “відгризла” у нас шмат території, переховує Януковича і ще розповідає яким має бути формат перемовин;
2) Франція та Німеччина кажуть нам яка у нас має бути Конституція;
3) Америка ігнорує свої безпекові обіцянки з Будапештського Меморандуму та розмірковує чи допомагати зброєю;
4) Венеційська Комісія “відмовляє” у життєво необхідній суспільству повній заміні суддів;
5) МВФ визначає яка у нас буде система оподаткування та пенсійний вік;
6) Президент ветує вигідний нашій промисловості “металургійний закон” через “занепокоєння ЄС”;
7) Уряд хоче відмінити мораторій на експорт лісу-кругляку заради чергового траншу від закордонних “донорів”;
8) За кордоном радо приймають офшори українських клептократів, а безвізовий режим для українців виявляється ледве досяжним;
9) Кульгаву Угоду про вільну торгівлю з ЄС та програму співпраці з МВФ влада вважає програмою реформ для України;
10) Успішні в Україні реформ чи провальні визначає не українське суспільство і національні виробники, а єврокомісар, директор-розпорядник МВФ та всіляки міжнародні рейтинги.
Влада, напередодні 25 річниці незалежності України, мала б або чесно визнати нашу тимчасову і вимушену залежність і пред’явити суспільству план її подолання та розвитку країни, або відверто розписатись у своїй недієздатності. Хіба є третій варіант?
Віктор Галасюк,
Народний депутат України,
Фракція Радикальної партії
