Хоча я і стаю старшим, 1 вересня мені завжди 7 років.
Я тихенько заздрю цим хлопцям і дівчатам, на яких чекає турботлива шкільна мама, глибоке море знань та безліч нових друзів. Пам’ятаю усі їхні сподівання і страхи – сам такий був.
Але щоб навчання було радісним, навчальний заклад має бути забезпечений належним чином, у батьків має бути достатньо грошей, щоб зібрати малечу до школи, а вчителі мають отримувати гідну оплату за свою нелегку працю.
Натомість, влада пограбувала людей новими тарифами, позбавила можливості заробити та продовжує закривати школи.
Чи багато радості цим дітлахам, коли батьки останні гроші витратили, щоб купити їм кілька зошитів і портфелик?
Чи радіють вчителі, коли отримують свої копійки?
Що взагалі може дати школа своїм учням, коли немає навчальних посібників, техніки, спортивного спорядження?
Саме тому Радикальна партія продовжує вимагати у парламенті підвищення зарплат і пенсій освітянам та введення мораторію на закриття шкіл.
А поки що, я на святі Першого дзвоника у Ніжинській школі №1, яка незабаром святкуватиме свою соту річницю. Тут затишно, пахне крейдою і дитинством…
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер фракції Радикальної фракції