Блокада в багатьох випадках справді є ефективною мірою під час війни. Але чи може бути блокада т.зв. ДНР/ЛНР? Як (!), якщо (!) з іншого (!) боку (!) кордон (!) відкритий (!), і кордон цей - з Московією, нашим ворогом.
Серед тих, хто блокує або підтримує вугільну блокаду публічно, немало тих, кого знаю особисто, і не маю ніяких сумнівів у щирості і патріотизмі цих людей. Але ні від кого з них я досі не почув відповіді на просте питання: "А яка альтернатива?". І єдине, що чую в кращому випадку: "Краще я буду мерзнути...".
Ок, особисто я теж готовий мерзнути. Але чи готова мерзнути сорокамільйонна країна з усіма її дітьми, жінками, хворими, вагітними, людьми літнього віку? І уявіть собі - З А М И С Л И В Ш И С Ь - що буде з українською економікою, якщо ми справді залишимось без вугілля?! Закриті підприємства, мільйони безробітних, повний колапс, хаос. Cui prodest? Кому це вигідно? Виключно Кремлю.
Тепер уявімо іншу історію. Колапсу немає. Вугілля десь знаходимо, але не в "ЛДНР". Питання: де? Правильно, у ...Рассєї, як вже було минулоріч, внаслідок чого збагачуємо агресора. "Хороша" альтернатива, чи не так?
Тим, хто справедливо згадує, що окуповані території - ці так звані карикатурні республіки - в зоні економічного і політичного впливу тої ж Рашки - хочу нагадати один факт. Якщо купляти вугілля у РФ - все до копійки в кишеню агресора. Якщо купляти на окупованих територіях - виходить "і нашим, і нашим". Адже ці підприємства, які видобувають коксове вугілля, платять, звісно, дань і терористам, щоб не чіпали і не заважали працювати, але (!) де юре (!) перереєстровані (!) в Києві (!) і платять (!) офіційно (!) податки (!) в український (!) бюджет (!). Як ви думаєте, чого це не "смущает" сераратюг? Та тому, що у них, на відміну від нас є доля здорового цинізму, без якої перемога не можлива. А нами керують емоції, які до наявних проблем додають нові на нашу голову.
Мерзнути? Знищувати економіку? Купляти у московитів? Це гордість, звичайно. Це принципи. Які можуть дати безпринципній Москві додаткові можливості зробити слабшою нашу державу, і так виснажену цією війною, тотальною корупцією всередині, відсутністю політичної волі бути сильними на дипломатичному фронті.
Ще один аргумент на користь блокади - "треба було раніше думати". Правда, як цей аргумент пов'язаний з р е а л ь н и м вирішенням проблеми - пояснити ніхто не може. Люди, які його озвучують - без сумніву, кажуть правду і справедливо критикують владу. Але, як це допоможе знайти альтернативу коксовому вугіллю з "ЛДНР", коли вугілля потрібне ЗАРАЗ? Ніяк.
Ще одна думка - купляти вугілля в Південно-Африканській Республіці. Але чекати його потрібно три місяці, а вугілля нам потрібне ЗАРАЗ (!), і три місяці транспортування можуть обернутися для країни економічною катастрофою.
Пам'ятаєте, емоції завжди роблять нас слабше. У кого є реальні дієві пропозиції і думки - запрошую до конструктивної дискусії. Без емоцій.
Андрій Лозовий,
Народний депутат України,
Заступник лідера Радикальної партії
