1. Порошенко покликав сюди свого товариша студентських років, лузера в рідній країні Саакашвілі, щоб використовувати його як таран проти тих, кого хотів зробити слабше, перш за все, Яценюка і Коломойського. "Не боятися ні Сєні, ні Бєні" - пафосно заявляв Міхо. Таки не боїться. Їздить у Женеву челомбітно грошей просити ..))
Критикуючи на чому світ тодішній уряд і персонально Арсенія, Саакашвілі не казав нічого поганого ні про Президента, ні про його бізнес-оточення. Обидвоє були задоволені. Але в якийсь момент собака зірвалася з ланцюга... І вони почали мстить один одному. Політичноі загрози для Петра Міхо з своїм нещасним 1% становити не може апріорі. Він просто мстить. І Порошенко теж мстить.
І нині через о с о б и с т и й конфлікт Порошенка і Саакашвілі страждає наша країна. Обоє - рябоє. І ці обоє мають піти у політичне небуття за ту шкоду, якої завдають Україні в тому числі своїм чубленням.
2. Тимошенко в реальності ненавидить Міхо. У 2008 році вона зробила все, щоб не дати українському парламенту засудити агресію Московії проти Грузії. Коли у 2015 Саакашвілі з'явився тут, на свої вуха чув, як вона в сесійній залі тихенько сказала Олегові Ляшку: "Хто б його забрав назад у Грузію...".
Вона просто намагалась використали цю ситуацію, щоб розхитати ситуацію в країні і спровокувати дострокові вибори. Тимошенко чітко розуміє, що у неї після 21 року в парламенті і т.д. вже наступає політична осінь. І такого високого рейтингу, як нині, у неї вже не буде ніколи. Бабине літо. Останні теплі дні.
В своїй патологічній жазі прийти до влади Тимошенко цинічно "забула" про своє ставлення до Міхо, а він не менш цинічно забув про її позицію щодо Грузії в 2008. Теж: яке їхало - таке здибало. Правда, Юля переграла себе саму. Саакашвілі чітко розумів, що тепер вона - як колись Порошенко - намагається використати його як таран. І саме його організовані адепти влаштували вчора Тимошенко таку зашкварну для неї реакцію на виступ.
Для неї це "візок/каблуки/Майдан" #2. Вона це, думаю, усвідомлює. Бо вночі послала Міхо у далеку гавань і вранці полетіла на Київ. Доклавши стільки зусиль, часу, нервів, грошей для ситуативної підтримки Саакашвілі, вона несамохіть сама наблизила себе до політичної пенсії. Куди їй, власне кажучи, давно пора.
***
А взагалі приказка про те, що робила жаба з гадюкою дуже влучно підходить до характеристики більшості політичних конфліктів в нашій країні.
А малюнок нижче - про те, чим вони почасти закінчуються. Oh yeah, babe!
Андрій Лозовий,
Народний депутат України,
Заступник лідера Радикальної партії