рівно три роки тому вперше на мене було внесене подання Генерального прокурора на притягнення мене до кримінальної відповідальності і арешт. відтоді таких подань було вже три (рекорд!).
дуже кумедно дізнався про бажання влади мене закрити.
сиділи ми з Ігор Мосійчук, Borys Filatov та Gennady Korban в якомусь кахве в Чернігові. їм собі борщ, нікого не чіпаю, підтримую високоінтелектуальну дискусію з шановним товариством.
а Мосійчук читає новини. він весь час читає новини. показує повідомлення, що Шокін вніс подання на когось з депутатів, питає:
- як ти думаєш, на кого це?
- мабуть, на тебе. - відповідаю я. по-перше, щоб Ігор відчепився і дав спокійно доїсти борщ. по-друге, я і справді думав, що першим ділом візьмуться за нього.
- а я думаю... - його думу перебив дзвінок на мій телефон, який лежав коло нього (відкидаю телехвон подалі, коли їм), - ...диви, тобі ОВ дзвонить.
в такому випадку, звісно, беру слухавку, і чую, як Олег Ляшко своїм шаманським голосом каже:
- ну шо?... /епічна пауза/ здогадався, на кого подання Генпрокурора? /ще більша пауза, інтригуюча/ не здогадався?!.. на тебе...
потім був не дуже простий день, сльози мами, ножі в спину від тих, кого вважав друзями і неймовірна віра в життя, коли ти нікого не просив, а за тебе заступилося публічно так багато різних людей, що ніби крила виросли і можна летіти.
одним словом, дякую усім, хто був тоді поруч. добрим словом. в інформпросторі. на акції. запропонувавши допомогу. пам'ятатиму кожного. завжди. просто репощу кращі тексти для історії.
а про наступний веселий день напишу завтра.
з нами Христос. нам немає чого боятися.
Андрій Лозовий,
Народний депутат України,
Заступник лідера Радикальної партії