Є речі, які я по-справжньому ненавиджу. Дикою несамовитою люттю. Як Путіна і всіх його підхуйликів. Ненавиджу так, як тільки можна ненавидіти.
Наприклад, рано прокидатись.
Нє, не лінивий. Мені легше до 3-4 години працювати і прокинутись о 11, "бодрячком" схопившись за новий день і жити його, як останній.
Але світ не такий, як я. Світ жорстокий.
П'ю зелений чай по дорозі і зіваю. Нічо ще не соображаю. А скоро нарада в Гройсмана. Ніби будем обговорювать нєчто важноє. Потім - фракція. Далі - пленарне засідання. Зелена кнопка, червона кнопка, трибуна, законопроекти, інтриги, голосування, кулуари, кава і цигарки. І так до вечора. А потім - зустрічі, ефіри і т.д.
Оце не можу визначитись, що я ненавиджу більше: рано прокидатись чи дні, коли у ВР сесія.
Отака важка депутатська доля.
А потім подумав про людей у селі, які встають о 5 ранку й одразу до роботи - і стало соромно за те, що написав. Соромно, але так, як є.
Люди звикли, що депутати брешуть. Хочеться бути чесним.
Але світ не такий, як я. Світ жорстокий.
Андрій Лозовий,
Народний депутат України,
Заступник лідера Радикальної партії Олега Ляшка