Шановний пане Анджею Дуда!
Щиро вітаю Вас з вступом на посаду Президента Польщі. Зичу Вам серйозних історичних здобутків на користь Вашої країни, миру та процвітання у Європі в цілому.
Висловлюю сподівання на подальший розвиток глибокої співпраці між Україною та Польщею, що в останні десятиліття сягнула рівня стратегічного партнерства. Ми в Україні відзначаємо високий рівень підтримки нашої держави, її суверенітету, територіальної цілісності і європейського майбутнього з боку Польщі. Ми також високо цінуємо ту важливу роль, яку Ваша країна відіграє у підтримці європейського курсу України та відстоюванні інтересів України всередині Європейського Союзу.
Водночас, хочу скористатися цією нагодою з тим, щоб привернути Вашу увагу до потенційно проблемної сфери у дружніх стосунках між нашими країнами.
У нас викликає серйозні застереження зацикленість на політизації історії у шовіністичному ключі представників крайнього крила Вашої партії. Адже частина політиків від партії "Право і справедливість" мають відверто антиукраїнські настрої і не пропускають нагоди, щоб акцентувати власну, неприйнятну для українців, інтерпретацію окремих складних сторінок нашої спільної історії. Зокрема, щодо неоднозначних подій 1943-1945 років під час так званої «волинської різанини».
Я цілком поділяю Вашу думку, що, коли йдеться про історичні українсько-польські відносини, треба говорити правду. Але повну правду з обох сторін. Ми переконані, що історія не стане на заваді дружбі і тісній співпраці між нашими народами, якщо українці і поляки здійснюватимуть щирий діалог щодо історичної пам'яті кожного з народів про важкі події минулого.
В історичній пам'яті українців, наших піснях, поезії та літературі, глибоко закарбувалися і національне та релігійне гноблення українців у Речі Посполитій, і жорстокі каральні акції з боку поляків щодо широких мас українців під час національно-визвольних змагань часів Козаччини та Коліївщини у XVI-XVIII століттях, і колоніальна експансія поляків на схід протягом багатьох віків, і ганебні репресивні дії влади Польщі під час так званої «пацифікації» Західної України у міжвоєнний період ХХ ст., і операція «Вісла» з виселення сотень тисяч українців зі своїх споконвічних земель та інші історичні образи.
Водночас наші народи єднає чимало звитяжних подій, пов’язаних, зокрема, багатовікова спільна боротьба з Османською імперією, з німецькою експансією на схід, із російським імперіалізмом. Про що ми теж пам’ятаємо.
Я разом із колегами з фракції Радикальної партії був ініціатором ухваленого нещодавно Верховною Радою України закону щодо вшанування пам’яті борців за незалежність України, який, на жаль, викликав неоднозначну реакцію у Польщі.
Переконаний, що надійною основою для порозуміння має стати теза про те, що кожна країна сама вирішує, хто є її героями. При цьому очевидно, що герої усіх народів у всі часи могли вчиняти якісь неприглядні вчинки, відстоюючи свободу та права своїх народів. І ніхто не заперечує право історичної науки вивчати ці нелицеприємні аспекти історичних подій.
Однак вихоплювати один епізод із загального історичного контексту одночасно складних і близьких стосунків українців і поляків протягом століть є неприпустимим, якщо ми дійсно прагнемо взаємного примирення та взаємного прощення. Так само, спроби використання політико-правового терміну «геноцид» щодо описання окремої неоднозначної події, якою стала спровокована Москвою та Берліном братовбивча війна між партизанами УПА та Армії Крайової, що супроводжувалася з обох сторін військовими злочинами проти українського та польського мирного населення, є сьогодні абсолютно деструктивними і такими, що не сприятимуть зміцненню нашої дружби та спільному майбутньому.
До речі, першим президентом, який перепросив в українців за злочини, які вчинили поляки проти українців, був Ваш нині покійний партійний соратник, тодішній глава Польської держави Лех Качинський. Так само вчинив і тогочасний Президент України Віктор Ющенко.
На моє переконання, ми з Вами як представники молодого покоління у політиці, покоління орієнтованого на реформи, пам’ятаючи і глибоко шануючи минуле та не забуваючи про уроки історії, маємо передусім дбати про гідне сьогодення наших народів та дивитися у майбутнє.
Наші з Вами партії – "Право і справедливість" та Радикальна партія Олега Ляшка – вже мають досвід міжпартійної співпраці в Парламентській Асамблеї Ради Європи, де наші парламентарі входять до однієї політичної групи, створеної британськими консерваторами. Зокрема, співпраці щодо спільного протистояння агресивній експансіоністській Росії на міжнародній арені.
Вважаю, наприклад, що Польща, поряд з Будапештськими гарантами – США та Великою Британією, має стати повноцінною стороною подальших міжнародних переговорів, пов’язаних із збройною агресією Росії проти України, у новому форматі на заміну «нормандському», що очевидно вичерпав і дискредитував себе.
Тож, як відповідальні державні діячі, ми не можемо дозволити, щоб окремі складні події в історій й досі розколювали українців і поляків. Це лише гратиме на руку нашим ворогам, як це вже неодноразово бувало в історії.
Вірю в те, що українців та поляків чекає краще спільне майбутнє в єдиній сім’ї вільних і процвітаючих європейських народів. Ми маємо сьогодні добру нагоду зробити свій внесок в його наближення та реалізацію.
Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії
