Він мав отримати Нобелівську премію, але просто не дожив до цього, віддавши Богові душу у таборі рівно тридцять років тому, а посмертно її не дають...
Радянський режим зробив усе, щоб приховати геній Стуса від свого народу і перешкодити його світовому визнанню.
Проте Василь Стус виявився сильніше, ніж ті, хто, по суті, вбив його, замордувавши у таборах. Тому, що з ним була правда, з ним був Господь.
І тому він завжди житиме в наших серцях. Житиме доти, доки хоч один українець пам'ятає його слова, котрі пробирають душу до кісток.
Його адвокатом був Медведчук. Так, той самий нині кум Путіна Віктор Медведчук. Який, замість того, щоб допомагати підзахисному Стусу, зробив усе, щоб радянська людожерська машина розправились над Василем Семеновичем якнайжорстокіше.
І сьгодні співучасник смерті Стуса Медведчук волею Президента Порошенка представляє ...Україну на так званих Мінських домовленностях.
Це дно.
...Але світло і правда, все одно, Переможуть. Бо націю, шо народжує таких, як Стус, не можливо скорити ніколи і нікому.
***
Синочку мій, ти ж мами не гніви
і не збавляй їй літа молодії.
Мене ж — не жди. Бо вже нема надії
схилитись голова до голови
на щиру радість. Більше не чекай.
Я вже по той бік радісного світу.
Закрию…
(с)
***
Як хочеться – вмерти!
Аби не мовчати,
ні криком кричати
останню зірницю,
обвітрену врано
останнє спинання
осклілої днини –
діждати – і вмерти!
І вже – не вертати:
у спокій глибокий,
де тиша колише...
(с)
***
Вічна незгасима пам'ять...
ВАШ Олег Ляшко