Кожного тижня Президент США сідає перед телекамерою та говорить з народом Америки. Його пряме звернення виходить кожного суботнього ранку.
Простий і зрозумілий 3-хвилинний виступ – достатній, щоб поінформувати, вселити впевненість та не викликати втому. Є про що сказати по суті. І не для того, щоб виглядати перед глядачами впевнено... не для того, щоб розповідати про успіхи, які існують лише в його уяві та уяві його радників.... не для того, щоб імітувати діалог з суспільством....
Нещодавно Президент США розповів про порятунок автомобільної галузі, такої важливої для США. Очільник держави, який у своєму зверненні підкреслює, що зробив ставку на власну промисловість, говорить про конкретну галузь та регіон, оперує показниками кількості робочих місць, рівня локального безробіття, обсягів продажів галузі, охоплення населення системою соціального захисту.... заслуговує за це на повагу навіть від опонентів, не зважаючи на політичні розбіжності та різні погляди на інші питання.
А є країни, в яких президенти та прем’єр-міністри не те що за 3 хвилини, за роки свого перебування на найвищий посаді не присвячують подібним питанням належної уваги. Не чують національних експертів, підприємців, виробників, робітників, платників податків, виборців. Гірко, коли через це країни втрачають можливості розвитку, а суспільство шанс на достойне життя.
Таким було щотижневе звернення Президента США 09 січня 2016 року з Білого дому:
«Вітаю! Сім років тому автомобільна галузь Америки знаходилась на межі краху. Закривались заводи. Сотні тисяч працівників втрачали роботу та надію наблизитися до рівня життя середнього класу. І якби ця «хвороба» поширилась по всій країні, ще мільйон американців втратили би робочі місця в самий розпал найсерйознішої економічної кризи наших часів.
Існувала думка, що було занадто пізно для покращення існуючого становища. Проте, я відмовився повертатися спиною до простих американських робітників, яких часто зустрічав. Замість цього я зробив на них ставку. Я зробив ставку на американське виробництво. В обмін на допомогу ми вимагали відповідальності. Ми вирішили, що автомобільна промисловість має по-справжньому змінитись, а не імітувати ці зміни. Ми допомогли робітникам та керівництву врегулювати розбіжності.
Ми домоглися переобладнання та реструктуризації промисловості. І кожен мав відчувати відповідальність.
Наш план не був популістський. Критики оцінювали його як «шлях до соціалізму» або як «відстрочену катастрофу». Але я без сумніву зробив би таку ставку знову. Тому що сьогодні американська автомобільна промисловість знову працює. З моменту реалізації нашої стратегії американські автовиробники створили більше ніж 640 тисяч нових робочих місць. Ми зменшили рівень безробіття в Детройті більше ніж наполовину.
«Велика Трійка» автовиробників сьогодні підвищує заробітну платню. Сім років тому продажі автомобілів досягли 27-річного мінімуму. Торік вони вийшли на рекордно високий рівень.
В кінці цього місяця я відвідаю Північноамериканський міжнародний автосалон в Детройті, щоб побачити цей розвиток на власні очі. Бо я вважаю, що кожен американець має пишатися перемогами у нашій знаковій галузі, так само, як і іншими досягненнями Америки за останні сім років.
Наші підприємства майже 6 років поспіль створюють нові робочі місця, з загальною кількістю у 14 мільйонів. Ми реформували наші школи та систему оплати за навчання в коледжі. Ми зробили історичні інвестиції в екологічно чистий вид енергії і розпочали наш шлях до низьковуглецевого майбутнього. Ми забезпечили більше ніж 17 мільйонів американців системою охорони здоров’я, зростання цін на яку знаходиться на найнижчому рівні за останні п’ятдесят років, і яка вперше охопила більше ніж 90% населення. Ми навіть скоротили дефіцит на майже 75%.
Секрет в тому, що Америка може все. Навіть у часи серйозних викликів та змін наше майбутнє залежить виключно від нас. Я думаю про це, поки готую своє фінальне звернення «Про становище країни». А у вівторок я розкажу про вибір, який ми маємо зробити, щоб впевнено поставити країну на ще величніший та яскравіший шлях розвитку на наступні десятиріччя.
Дякую, гарних вихідних».
Багатьом лідерам інших країн є чому повчитись.
А я хочу, щоб ми скоро спокійно і впевнено сказали “Україна може все”. Сказали і зробили.
Віктор Галасюк,
Народний депутат України від опозиційної фракції Радикальної партії Олега Ляшка
