Коли на збиткове підприємство приходить новий керівник, що він робить? Може, обіцяє, що у 2020 все буде супер, а тим часом скорочує аналітичний відділ, відміняє розпорядок робочого дня, економить на олівцях, розставляє своїх друзів на ключові посади, їздить на дорогі конференції за великими кредитами та розповідає, що у всьому винен виключно конкурент?
Це було б смішно, якби не було так сумно. Адже має місце проекція такого “стилю управління” на рівень держави:
- Cтратегія-2020, не підкріплена планом соціально-економічного розвитку;
- механічні скорочення “неслухняних” без системного перенавантаження влади на фаховій основі;
- дерегуляція і економія на базових потребах людей замість розвитку промисловості та пошуку нових джерел доходу країни;
- Гонтарева, Абромавічус, Яресько та інші найкращі світові реформатори дружньо ведуть Україну в сировинне майбутнє;
- красиві розповіді в Давосі про прогрес реформ та “дайте ще грошей, бо так хочеться реформувати країну, що хоч трохи нею ще покерувати треба нам”.
У таких випадках акціонери підприємства змінюють найманого менеджера чи принаймні роблять йому “останнє китайське попередження”. Народ як “акціонер країни”, очевидно, більш терплячий. Але ж не безкрайньо?
Віктор Галасюк,
Народний депутат України від опозиційної фракції Радикальної партії Олега Ляшка