Кожній мислячій людині в країні зрозуміло, що урядові економічні реформи зазнали фіаско. Цей фрагментарний набір антисоціальних та антипідприємницьких експериментів зробив українців біднішими, не поліпшив умов ведення бізнесу та не ліквідував системних фінансово-економічних дисбалансів.
Серед головних економічних викликів, що постали сьогодні перед Україною та потребують невідкладного та радикального реагування є:
- Низький рівень доходів громадян – середній наявний дохід в Україні скоротився до $130, а частка заощаджень – до 3,4%.
- Високе безробіття – за офіційними даними (МОП) безробіття становить 9,4% працездатного економічно активного населення або 1,6 млн осіб.
- Дефіцит інвестицій – рівень валового нагромадження основного капіталу – інвестицій в майбутнє економіки – скоротився до 12% від ВВП (при 19% в ЄС та понад 25% в країнах, що розвиваються).
- Падіння виробництва та експорту – за 11 місяців 2015 року промислове виробництво впало майже на 15%, а товарний експорт – на 31%.
- Фінансова залежність та макрофінансова нестабільність – навантаження державного і гарантованого державою боргу на економіку країни у 2015 році склало 80% ВВП (МВФ вважає критичним максимумом 60%), видатки на його обслуговування – 85 млрд грн або 14,6% від усіх видатків Державного бюджету України в 2015 році.
- Енергетична неефективність та імпортна залежність –енергоємність одиниці ВВП України в 2 рази вища за Чехію, в 3 рази за Польщу і в 5 разів за Сінгапур. При цьому Україна на 33% залежить від імпортних енергоносіїв.
- Величезна тіньова економіка та соціальна несправедливість – більше 50% економіки країни знаходиться «в тіні» та не сплачує податків, пенсія понад 12 млн осіб в середньому складає менше $80.
9) Всепроникна корумпованість державних інституцій – з корупцією стикається майже кожен українець. Найчастіше це стосується судів, податкової, митниці, виконавчої влади. Корупція знищує довіру суспільства та бізнесу до влади і гальмує розвиток країни.
Радикальна партія має не тільки чіткий, а й фаховий діагноз по кожному з цих питань. Саме тому нами розроблено та направлено на адресу Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України комплексний антикризовий план економічного розвитку країни з 5 блоків, кожен з яких передбачає конкретні заходи та інструменти.
- Радикальні інституційні реформи та подолання корупції
- Повна заміна суддівського корпусу та прокуратури. Відбір нових суддів і прокурорів на відкритих конкурсах серед правозахисників та інших фахівців, які користуються довірою суспільства.
Ефекти: встановлення законності, відновлення довіри суспільства до судової та правоохоронної системи, а також до влади в цілому.
- Оптимізація системи державного управління. Перегляд та оптимізація складу, функцій, повноважень та штатних розкладів органів влади. Відбір держслужбовців на відкритих конкурсах.
Ефекти: забезпечення ефективного публічного управління, відновлення довіри суспільства до влади.
- Встановлення персональної відповідальності чиновника та запровадження інституту громадського обвинувачення в кримінальному провадженні. Введення не тільки дисциплінарної, а й повної майнової відповідальності службових та посадових осіб за неправомірні рішення відносно громадян та суб’єктів господарювання. Передбачення можливості використання громадянином в суді аудіо- та відео доказів вимагання у нього хабаря.
Ефекти: реальний захист інтересів громадян та бізнесу від зловживань представників влади та перетворення суспільства на «антикорупційного прокурора».
- Фінансова стабілізація
- Реструктуризація державного боргу України шляхом проведення перемовин з міжнародними фінансовими організаціями та іноземними державними кредиторами України про списання суттєвої частини зовнішнього суверенного та гарантованого державою боргу.
Ефекти: зменшення навантаження державного боргу на економіку та скорочення бюджетних видатків на його обслуговування (110 млрд грн у 2016 році), вивільнення фінансових ресурсів для державного інвестування.
- Лібералізація податкової системи, що передбачає зниження податкового тиску, передусім на фонд оплати праці, спрощення адміністрування податків, перегляд та звуження функцій Державної фіскальної служби.
Ефекти: поліпшення бізнес-клімату, детінізація економіки та розширення податкової бази.
- Контроль економічного кордону країни, що передбачає запобігання контрабанді на митниці шляхом запровадження спільних прикордонних і митних постів з сусідніми країнами і приєднання України до комп'ютеризованої транзитної системи ЄС (NCTS), а також запобігання відтоку капіталу з України через трансфертне ціноутворення.
Ефекти: спрощення митних процедур, знищення контрабанди та корупції на митниці, деофшоризація економіки та розширення податкової бази, покращення торговельного балансу.
- Здобуття енергетичної незалежності
- Ліквідація НАК «Нафтогаз України» та запровадження прозорого ціноутворення на ринку природного газу. Ліквідація монополіста-посередника НАК «Нафтогаз України», який є штучною корупційною надбудовою на ринку природного газу. Усунення неконституційної Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), відрегулювання цін на природний газ та запровадження прозорого для суспільства ціноутворення.
Ефекти: забезпечення законного і прозорого для суспільства ціноутворення на ринку природного газу, ліквідація корупційної складової та зниження тарифів на природний газ для споживачів.
- Реалізація Державної програми збільшення видобутку природного газу в Україні. Зниження ренти на видобуток природного газу, встановлення податкових стимулів для нового видобутку та видобутку з малодебітних та інших непривабливих родовищ. Розробка і затвердження Урядом відповідної програми, що у тому числі передбачатиме капітальні інвестиції на розвідку та розробку нових родовищ ПАТ «Укргазвидобування».
Ефекти: збільшення власного видобутку природного газу та забезпечення повної енергетичної незалежності України від імпорту природного газу, покращення торговельного балансу.
- Реалізація Державної програми масштабної енергомодернізації. Розробка і затвердження Урядом відповідної програми, що у тому числі передбачатиме співфінансування та пільгове кредитування заходів енергомодернізації у приватному та комунальному секторі за рахунок коштів державного бюджету. Стимулювання виробництва енергії з альтернативних джерел.
Ефекти: зменшення споживання енергоресурсів та енергоємності ВВП, економія поточних видатків державного та місцевих бюджетів, зменшення енергозалежності від імпорту енергоносіїв, покращення торговельного балансу.
- Новий економічний курс
- Створення системи державних інститутів та механізмів розвитку економіки. Забезпечення інституційної спроможності переходу країни від проїдання до інвестиційного розвитку, структурної модернізації та стимулювання економіки у тому числі шляхом створення/забезпечення таких інструментів як:
- Експортно-кредитне агентство – спеціальна урядова фінансова інституція, яка сприяє просуванню українського експорту через страхування, гарантування та здешевлення кредитування експортних операцій, а також забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку експортерів;
- Державний банк відбудови і розвитку – спеціальна фінансова інституція, що є агентом Уряду з акумулювання міжнародної фінансової допомоги для надання доступних довгострокових кредитів, спів-інвестування в інфраструктурні та виробничі проекти (у т.ч. за моделлю державно-приватного партнерства);
- Індустріальні парки – інструмент залучення інвестицій через промислові майданчики з готовою інженерно-технічною інфраструктурою та тимчасовими податковими стимулами для нових виробничих і науково-дослідних підприємств;
- Агентство підтримки малого бізнесу – спеціальна державна інституція (аналог американського SBA), яка кредитує малий бізнес на пільгових умовах, сприяє його доступу до державних закупівель та надає комплексну консультаційну підтримку підприємцям;
- Державно-приватне партнерство – механізм гарантування інтересів приватного інвестора при реалізації спільних з державою або муніципалітетами проектів.
Ефекти: забезпечення інструментарію ефективної, прозорої та підзвітної акумуляції і використання бюджетних коштів та міжнародної фінансової допомоги для дієвої реалізації державної економічної політики.
- Прискорення економічного розвитку шляхом цілеспрямованого впливу на динаміку ВВП через усі його складові – інвестиційний попит, приватний та державний споживчий попит, експорт та імпорт – із налаштуванням усіх важелів економічної політики на «режим модернізації».
- Збільшення інвестиційної складової економіки – валового нагромадження основного капіталу – для переведення економіки в режим модернізації, у т.ч. шляхом:
- встановлення дієвих податкових, митних, тарифних, регуляторних та інших інвестиційних стимулів для залучення масштабних приватних інвестицій в реальний сектор економіки (у т.ч. податкові канікули для малого бізнесу, вигідні для вітчизняних виробників мита, звільнення реінвестованого прибутку від оподаткування, індустріальні парки з готовою інфраструктурою і податковими стимулами, нижчі енергетичні тарифи для нових виробництв, додаткові гарантії інвесторам в рамках державно-приватного партнерства та ін.);
- орієнтація грошово-кредитної політики на підвищення «фінансової глибини» реального сектору економіки (у т.ч. через спрямування бюджетних коштів та міжнародної фінансової допомоги на кредитування малого бізнесу, нових та наукомістких виробництв; впровадження державних програм компенсації відсотків за кредитами малого бізнесу, нових виробничих підприємств та ін.);
- суттєве підвищення ролі держави як інвестора, здатного тимчасово замінити приватного інвестора в економіці до відновлення довіри останнього (у т.ч. через масштабну розбудову та модернізацію інфраструктури; бюджетні програми закупівлі обладнання, устаткування, комплектуючих вітчизняного виробництва; державні будівельні програми; участь у різноманітних проектах публічно-приватного партнерства та ін.).
- Стимулювання експорту українських виробників, в тому числі через ліквідацію регуляторних обмежень для експортерів; державне страхування, гарантування та здешевлене кредитування експорту; підписання нових двосторонніх угод про вільну торгівлю з країнами, перспективними для українського експорту; розвиток дієвої мережі закордонних торговельних представництв.
- Підвищення купівельної спроможності громадян, у т.ч. шляхом не номінального, а реального підвищення мінімальних соціальних стандартів у поєднанні зі зниженням податкового тиску й масштабною детінізацією економіки на фоні стимулювання виробництва для недопущення вимивання ресурсів з економіки через імпорт.
Ефекти: прискорена реабілітація економіки, перехід до випереджаючого розвитку та підвищення рівня життя мешканців України.
- Акумуляція міжнародної фінансової допомоги та винайдення внутрішніх резервів для фінансування прискорення економічного розвитку. Державне стимулювання передусім інвестиційного попиту, експорту, а також розвиток виробництва потребують масштабного фінансування, яке може бути забезпечено державою за рахунок таких джерел як:
- оптимізація поточних видатків держбюджету;
- подолання контрабанди на митниці;
- ефективне управління державною власністю;
- детінізація та деофшоризація економіки;
- додаткове оподаткування сировинної економіки;
- цільова грошова емісія у виробничу сферу;
- міжнародна фінансова допомога.
Критично важливим є залучення міжнародної фінансової допомоги до реального сектору економіки в обсягах, необхідних для створення ефективної структури економіки України – сучасний План Маршалла. Перехід до використання міжнародних донорських ресурсів не на «проїдання» через державний бюджет, а на розвиток через спеціальні інститути економічного розвитку за досвідом успішних країн.
Ефекти: ресурсне забезпечення структурної модернізації економіки та її прискореного зростання (сучасний план Маршалла для України).
- Соціальний розвиток
- Національна програма зайнятості. Фіскальне стимулювання створення нових робочих місць, а також реалізація програм тимчасової зайнятості для подолання безробіття (у т.ч. для відновлення інфраструктури регіонів, що постраждали внаслідок військових дій; модернізації та відновлення виробництв; виконання соціальних робіт тощо).
Ефекти: підвищення рівня зайнятості населення; зменшення навантаження на соціальні фонди; збільшення купівельної спроможності домогосподарств; забезпечення соціальної стабільності.
- Національна програма здоров’я. Збільшення фінансування охорони здоров’я, фізкультури та спорту через Фонд гуманітарного розвитку (за рахунок надходжень від лотерейного бізнесу, виробників та імпортерів алкогольних напоїв та тютюнових виробів), державне стимулювання підвищення народжуваності, пропаганда здорового способу життя.
Ефекти: доступна та якісна медицина, зменшення рівня захворюваності, підвищення народжуваності, підвищення тривалості здорового життя.
- Національна програма розвитку компетенцій. Навчання англійській мові з дитячого садочку та її впровадження як другої в університетах, розвиток компетенцій майбутнього, створення умов співпраці «Бізнес - Освіта й Наука - Держава».
Ефекти: підвищення якості дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти; покращення професійної орієнтації; зростання освітнього рівня та доходів населення, підвищення конкурентоздатності економіки.
Радикальна партія пропонує цей свій Антикризовий план як основу для формування нової коаліції та нової урядової політики, яка зробить громадян України заможнішими та призведе до радикального зростання економіки України.
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер опозиційної фракції Радикальної партії
