Аджемоглу і Робінсон наголошують, що ключ до розгадки причин бідності одних та багатства інших націй - домінування в економіці, політиці, суспільстві певного типу інститутів, «правил гри».
Екстрактивні інститути, які концентрують політичну та економічну владу в країні в руках обмеженого кола осіб, зазвичай, ведуть до бідності, стримують країну від збагачення.
Інклюзивні інститути, які залучають широкі верстви населення до «економічної гри» та політичного впливу, навпроти – створюють умови для розвитку і збагачення країни.
Для мене очевидно, що в Україні, як і в Росії та країнах Африки домінують екстрактивні інститути. А, наприклад, в США, Польщі, Туреччині, Сінгапурі - інклюзивні. Справа не в розташуванні країні, мові, релігії, чи природних ресурсах. Справа в правилах соціальної взаємодії.
На мою думку і Президент і Прем'єр, на жаль, ведуть боротьбу за сфери впливу і збереження в країні екстрактивних інститутів, які дозволять їм втримати владу. Але влада має бути інструментом, а не метою. На жаль правляча більшість сьогодні не є агентом модернізації країни, агентом впровадження інклюзивних інститутів та збагачення суспільства. Хоча саме цього прагнули люди на Майдані.
Тому вихід тільки один - консолідація суспільства та тиск на усі гілки влади для цивілізованого переходу від монопольної екстрактивності до конкурентної інклюзивності. Польща змогла і ми зможемо!
Віктор Галасюк,
Народний депутат України від Радикальної партії Олега Ляшка