16 березня – друга річниця так званого "кримського референдуму", який став начебто легальною підставою для приєднання нашого Криму до Російської Федерації.
Для всього світу очевидно, що цей референдум був незаконний і відторгнення Криму від України так само незаконне. Але чи достатньо зробила українська влада за ці минулі два роки для того, щоб повернути Крим і захистити нашу рідну країну? Я твердо переконаний, що ні. Не боролися за Крим, на жаль, здали без жодного пострілу. І ми пам'ятаємо оприлюднені документи засідання Ради нацбезпеки і оборони, де закликали бути "голубами миру" і не виводити жодного танку і жодної зброї на захист рідної землі.
Тому я вважаю, що якби ми два роки тому доклали всіх зусиль до захисту Криму, сьогодні не було б війни на Донбасі, сьогодні б не було тисячі і тисячі смертей, які сьогодні несе Україна.
Я звертаюсь до українського політикуму, до вашої відповідальності перед історичним моментом, в якому перебуває Україна. Напередодні помічник державного секретаря Сполучених Штатів Вікторія Нуланд заявила про те, що Сполучені Штати і Міжнародний валютний фонд, припиняють фінансування програм для України до подолання політичної нестабільності.
Заява Путіна про виведення російських військ із Сирії загрожує відновленням активних бойових дій на Донбасі, програш партії Меркель на місцевих виборах у Німеччині через кризу біженців показує нестабільність у Європейському Союзі.
Прийняте нещодавно рішення Європейським Союзом про п'ять принципів Європейського Союзу, серед них немає головного принципу – відновлення територіальної цілісності і суверенності української держави. Тобто ми бачимо, що кон'юнктура зовнішня для України складається вкрай несприятлива. А якщо ще взяти до цього, що частина країн Євросоюзу ставить питання про те, щоб не продовжувати санкції проти Росії, термін яких збігає в червні-місяці, а якщо ще взяти до цього, що в нас немає нових ринків замість втраченого російського, це означає, що Україна стоїть перед величезними зовнішніми загрозами.
І яким чином ми зустрічаємо ці зовнішні загрози: внутрішні чвари, протистояння, розбрат і амбіції політиків. В результаті цього на початку ХХ століття ми вже втратили українську державу. Сьогодні ми стоїмо перед такою ж втратою загрози української державності, якщо ми не об'єднаємося, якщо ми не відсунемо у бік свої власні амбіції заради інтересів країни. Ми повинні битися не один з одним, ми повинні битися з ворогом, ми повинні створити нову коаліцію, новий уряд і нову програму дій заради радикального підвищення рівня життя громадян, заради захисту країни. Радикальна партія до цього закликає.
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії