Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен,
дорогою до Києва з Лубен!
...Ідеш, ідеш, а ще й не половина,
Ідеш, ідеш, хоч добре, не один.
Кривавим градом плаче горобина.
Пливе туман, як білий лебедин.
(с)
Сьогодні Ліні Костенко 86 років. Ліна Василівна - істинний геній українського народу, вона своїми талантом і мудрістю вчить нас щиро, по-справжньому, любити рідне слово і відчувати його глибину.
Дорога Ліно Василівно, зичу Вам міцного здоров'я і невичерпного натхнення!
Ваш ОЛЕГ ЛЯШКО